Нарешті вдалося виділити кілька днів, і зробити новий дизайн для цього сайту. Зокрема, оновився сам логотип.
Було жахливо:
Стало пристойно:
Також оновився favicon - це така маленька іконка, що знаходиться біля назви сторінки в FireFox і Opera, а в Internet Explorer з'являється, якщо додати сайт у закладки.
Ще попутно виправились помилки, і додались деякі дрібні покращення: тепер посилання для додавання нової статті на ua-travel зустрічаються частіше, і налаштування профілю коректно працює. Дякую, JACK!
Якщо ви знайшли помилку на сайті, або ж знаєте як зробити його краще - будь-ласка, напишіть про це у коментарі під цим записом. Дякую.
Ідея поїхати в Карпати зимою виникла спонтанно. Точніше першою з’явилась можливість, а вже потім ідея: знайома компанія збиралась на новий рік відпочити, і „забронювала” місця в автобусі, але по невідомим причинам двоє чоловік передумали їхати. Ось так ми з дружиною і потрапили в Карпати.
Хоча ми і брали з собою фотоапарат, але знімків ним майже не робили – ми не вміли кататись, і багато падали – боялись розбити.
Ціни перед новим роком у Буковелі були стандартні, але з 28 грудня обіцяли зробити „новорічну феєрію”, піднявши ціни.
Один підйом на бугельному чи крісельному підйомнику вартував 22 грн. При чому натовп людей є як знизу, так і зверху підйомника: одні хочуть піднятись, а інші – чекають на горі своїх товаришів.
Прокат лиж був від 40 грн. (клас C, тобто ті, на яких катаються вже не перший рік) і до 120 грн. на добу (клас A – нові або майже нові).
Але з цінами нам пощастило – ми катались по абонементам, які купувалися заздалегідь, тому й ціни були більш як в два рази нижчі.
Катання, як виявилось, досить важка фізична вправа для тих, хто вперше став на лижі. Важко не те що на місці стояти, а й спинатись на ноги, якщо впадеш. Тут у нагоді стають лижні палки, які завбачливі орендатори дають всім новачкам.
В перший день (а точніше, в перший вечір) ми лише вчились „не падати”, проте через кілька годин вже могли спуститись з пологої гірки і ні разу не впасти. Ну, може разок, але один раз – не рахується.
На ніч нас завезли в Яремче (знімати житло дешевше, ніж в Буковелі), де ми і розташувалися в двоповерховому „гуртожитку” – на першому поверсі велика кухня, туалет\ванна і кімната хазяїв, а на другому – кімнати з ліжками для постояльців.
Другий день повністю був присвячений катанню. Ми вже вільно почували себе на пологих відрізках траси, проте у нас виявилась дивна хвороба – боязнь швидкості. Розігнавшись з крутого схилу, як тільки швидкість перевищувала певну межу, інстинкт самозбереження наказував негайно гальмувати. І ми гальмували як могли. А потім – валились на бік і котились вниз. Лижі закрутяться, ноги заплутаються, – і лежиш морд. лицем у снігу і любуєшся красою смерек. А проїзджаючий повз тебе лижник запитує: „Живий?” Отак з'явився невеличкий відео-звіт.
На третій день тіло відмовилось від катання і від жахливих цін на “Спрайт” у Буковелі (12 грн. за півлітрову пляшечку). Відчувався біль у м’язах і тягар зайвих грошей у кишенях, тому рішення влаштувати шопінг-тур видалось логічним. В цей же день трохи пофоткались. А ввечері – додому.
P.S. Фотографії, використані в цій статті робив більш досвідчений лижник, який був нашим "гідом" по Буковелю.
Після вдалого сходження на Піп Іван і святкування Нового Року там у нас виникло бажання здійснити ще один морозний похід цієї зими. Як завжди, спочатку було надто багато бажаючих, особливо після того як я розмістив трохи фоток. Але ближче до справи наші ряди все рідшали і рідшали, в кого криза, в кого проблеми зі здоров'ям в кого важлива п'янка :) Так залишились ми двоє з Сашком.
Для початку, давайте розберемось, які є типи велосипедів, які в кожного з них основні переваги і недоліки, а в кінці, розібравшись яким все ж таки має бути туристичний велосипед ви зможете підібратий той, що якнайкраще підійде до вашого майбутнього маршруту, і буде вам по кишені.
А ще - обов'язково подивіться фільм про те, як двоє двадцятирічних австралійців здійснили велопробіг через всю Росію з заходу на схід, через Казахстан, і Китай, і завершили її в Пекіні.
Карімат – це такий собі коврик під спальник для походів. Здавалося б: навіщо він потрібен? Ставимо палатку, в неї кладемо спальник, і спимо вночі. Сухо і комфортно. Але саме тут і виявляються дві причини, через які туристи користуються каріматами.
Сухо. Сухою палатка в поході буває недовго. Ззовні намет намокає в дощ і в сніг, в туман; та й в ясну сонячну погоду по ранках на палатку може випасти роса. А всередині постійно утворюється конденсат від випарів тіла і від дихання. Та й спальник під вагою тіла зминається, і доводиться фактично спати на вологому дні палатки. Та й бувають випадки, коли сильний дощ заливає погано вибране місце під намет, і вода через потерті шви і проколи потрапляє всередину. Карімат же дозволяє відсторонитись від неприємної вологи, і спати в непідмоченому знизу спальнику.
Комфортно. Всі ми звикли до комфортного сну. Ми купляємо собі додому дивани з матрасами по 10 см. І після цього спати у спальнику практично на землі, відчуваючи на собі всі нерівності під палаткою не дуже зручно. І так ляжеш, і сяк – кругом щось заважає і давить. От щоб позбутись дискомфорту і беруть з собою коврик-карімат.
А ще – у випадку травми з карімату завжди можна зробити шину, і накласти її на зламану кінцівку.
Ну, з фунціями карімата визначились. Тепер справа за малим – вибрати хороший карімат.
Донедавна основною проблемою людей, які з тих чи інших причин змушені були перебувати під дощем чи мокрим снігом тривалий час було те, що тіло і одежа за лічені години ставали мокрими.
Якщо під час зливи вдіти на себе курточку, що не пропускає воду, або накинути пончо (накидку), то хоча дощ і не намочить, проте піт, що постійно випаровується тілом не матиме змоги вийти назовні – буде збиратись з іншого боку куртки. Якщо ж нічого не одягати – намокнеш все одно, але ще швидше: від дощу. Тобто в зливу вибір перед туристом полягав в тому, що краще: намокнути від дощу, чи від власного поту.
Ідея зробити матеріал, який би відводив піт назовні, але в той же час не намокав від дощу знайшла своє втілення в мембранних матеріалах.
Мембрана – це тонка плівка, яка приклеюється або приварюється до несучого зовнішнього шару матеріалу, або ж просочують спеціальною хімічно-активною сполукою.
Принцип роботи плівкової мембрани полягає в тому, що вона містить мікроскопічні пори. Розмір пори підбирають таким чином, щоб крапля води в рідкому стані не могла крізь неї просочитись, але в той же час випари води могли вільно проходити. Такі мембрани називають мікропористими.
Існує і інший вид мембран — безпорові, або гідрофільні. Вони складаються з плівки, яка взагалі немає жодних пор, і повністю не пропускає крізь себе воду. Проте завдяки спеціальному хімічному складу, подібно до мікропористої мембрани, може виводити молекули води (водяну пару) в сторону меншого парціального тиску.
Слід відзначити, що мікропористі мембрани краще вентилюють тіло, і на відміну від безпорових, більш активніше відводять зайву вологу від тіла. Проте пори з часом забиваються брудом, що негативно позначається на їхніх властивостях. Для догляду за порами також необхідно використовувати спеціальні дорогі миючі засоби, які при пранні не забивають пори, а вже забиті — очищують. Натомість безпорові мембрани добре тягнуться, і зовсім не пропускають воду всередину.
До мікропористих мембран належать, зокрема, Gore-Tex, Porelle. До безпорових — Sympatex, Ultimex, Sofitex, Cyclone тощо. Існують і гібридні, наприклад, TriplePoint.
І на останок зауважте, що мембрани працюють лише в тих випадках, коли існує різниця парціального тиску (тобто коли на вулиці гаряче і парко, мембрани дуже погано працюють або ж не працюють взагалі), а також при умові, що зовнішній шар матеріалу не втратив своїх водовідштовхувальних властивостей.
Гори в Україні є. Це Крим і Карпати. Там же є і вулкани, але, як не дивно, знаходяться вони не в горах, а на рівнинній місцевості. Можливо для того, щоб на загальному фоні здаватись більшими і вагомішими, ніж вони є насправді
Вона створена для тестування роботи сайту, зокрема, коректного коментування і голосування за статтю і коментарі.
Наразі працює реєстрація нових користувачів і відображення основних сторінок і блоків: останні коментарі, хмарка тегів і перелік колективних блогів.
Також в коментарях до цієї статті прошу залишати відгуки про помилки, які виникають при роботі з сайтом. Якщо не відкривається якась сторінка, або вас постійно перекидає на головну сторінку - будь-ласка, повідомляйте сюди про такі випадки.
Отак з'явився невеличкий відео-звіт.
Донедавна основною проблемою людей, які з тих чи інших причин змушені були перебувати під дощем чи мокрим снігом тривалий час було те, що тіло і одежа за лічені години ставали мокрими.